«Без мови немає країни – Мову, як матір любіть»
Сценарій виховного заходу
«Без мови немає країни – Мову, як матір любіть»
(з нагоди Міжнародного дню рідної мови)
Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. . Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Ведучий1.
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ.
Ведучий 2.
Мова – найнезбагненніший і найдосконаліший із феноменів людського суспільства. У світі немає нічого такого, чого не можна б було означити словами. Чим багатша нація духовно, тим глибша мова.
Ведучий 3.
Українська мова – барвистий килим самоцвітів, що віками ткали генії нації і прості люди, які називають себе українцями. Кожне слово в ній – коштовний камінь з десятками граней. Наша мова – це криниця духовності і моралі, дзеркало українського менталітету, доброти, душевності, щирості.
Ведучий 1.
Це свято, яке сьогодні відзначаємо, ми присвячуємо її величності Українській мові, щоб ще раз підкреслити, що те, чим ми повсякденно користуємося, є справжнім дивом, великим і прекрасним.
Українська мова – Інна Римар
Українська мова, Мова барвінкова,
В лузі запашнім квітка польова.
Поруч ти зі мною, Чаруєш красою,
У серцях гарячих ти жива.
Мово пустотлива, Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка, сонячна й проста.
Веселково-ніжна, І морозно-сніжна -
Ти лікуєш серце і вуста.
Приспів
Мово лебедина, Ти одна-єдина,
Ти як соловейка пісня у гаю.
Мово калинова, Дивна, загадкова,
Рідну свою мову я люблю.
Українська мова Лагідна, святкова,
Й будеш ти з народом завжди на віки!
Тож шануймо мову, Бережімо мову,
Що дали навіки нам батьки!
Приспів
Ведучий 2. Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, відзначається щороку з лютого 2000 року для сприяння мовній і культурній різноманітності.
Ведучий 3. 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.
Ведучий 1. Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.
Ведучий 2. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Ведучий 3. Історія цього свята йде з Пакистану, де півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної війни, в 1971 році, східна частина Пакистану виокремилась в незалежну державу Бангладеш зі своєю мовою.
1 учень.
Зневажати мову мамину – біда,
Котра пустими зробить наші душі.
І ми нащадкам зможем передать,
Лиш те, що корені калини сушить.
2 учень.
Зневажати мову – зрадити себе,
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мати.
3 учень.
О, не згуби свого народу,
Безсмертна мово рідна і терпка.
Ти є душа співучого народу,
Що був і є і буде у віках.
Ведучий 1. Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона, між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших.
Ведучий 2. А що в нас залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?
Ведучий 3. Залишилось небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми, так американізмі. Ми намагаємося вживати нові модні словечки, нехтуючи славними українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно. Так ми здаємось розумнішими, самим собі здаємось. А хотілося б знати, що про нас думають ті ж американці, коли ми ламаючи собі язика, намагаємося вимовити те, чого і в природі нашій нам не закладено?
Ведучий 1. Мова – це символ народу. Отож, пропоную спілкуватися нашою рідною мовою, аби зберегти її хоча б для кількох наступних поколінь.
Збережім цю мову!
1 учень.
Збережім цю мову!
Вона того варта!
Милу і чудову
Її вчити варто.
Говорім красиво,
Щоб кохане слово
Стало справжнім дивом –
Дивом волошковим.
Говорімо, друзі,
Правильно і просто,
Щоб жилось не в тузі,
Не було тривожно.
2 учень.
Не ламаймо слово,
Не верзім дурниці,
Не робімо з мови
Суржик – небилицю.
Мова ж така гарна,
Вона душу має;
Трудиться не марно,
Хто її вивчає,
Хто, немов дитину,
Її щиро любить;
Мову тую милу
Тільки той загубить;
3 учень.
Хто її боїться
І не розуміє,
Хто словесне сміття
Замість неї сіє.
Не цураймось мови,
Вчімось розмовляти,
Щоб слова чудові
Вміли оживати;
Щоб усім народам
Піснею звучала
Мова наша горда,
Мова величава.
Пісня «Музика слова»
Ллється музика слова,так чарівно казково
Напрочуд загадково, наче серця струна
Мила, ніжная мово, оживаєш ти знову
Голосними струмками, наче рання весна
Приспів
Моя ти ніжна українська мова,
Твоє чарує мелодійне слово.
Твоє звучання кришталево чисте,
Твої слова мов зоряне намисто
Ти дзвениш над полями, над лугами, лісами
Ніжним голосом мами, що маля забавля
Лине хай на Вкраїну, очі карі та сині
Хай і дочкам і сину, душу спів звеселя.
Приспів
Ведучий 2. Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасні сторінки. На долю України випали великі поневіряння: турецько – татарські орди, польські феодали, російський царизм хотіли поневолити наш люд.
Ведучий 3. Забороняли мати власну історію, культуру, мову. Ось кілька сторінок «Скорботного календаря української мови».
Звучить «Мелодія» М.Скорика. На сцені 12 дівчат в українському вбранні. Кожна із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови.
1: 1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.
2: 1757 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
3: 1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
4: 1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.
5: 1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
6: 1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
7: 1884 рік – закрито всі українські театри.
8: 1908 рік – вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою. “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
9: 1914 рік – російський цар Микола ліквідовує українську пресу – газети й журнали.
10: 1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
11: 1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах, що привело до нехтування рідної мовою навіть багатьма українцями.
12: 1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову, як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні…
(Муз. замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає “Молитву”О.Яворської )
Молитва
Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Пісня «Рідна мова»
За яку таку скажи провину
Стільки натерпілась ти образ.
Як тебе зачую солов’їну
В грудях серце завмирає враз
Приспів
Рідна мово, рідна мово
Ти за будь які умови
Рідна хоч весела, хоч сумна
Різних мов багато в світі
Тільки поки сонце світить
Як і мати рідна ти одна.
Де б я не була завжди раденька
Чуть тебе мов співи солов’я
Соромно коли тебе рідненька
Краще знають люди аніж я
Приспів
Говорю тобою знов і знову
Говорю тобою до схочу
Я не забуваю рідну мову
Хоч і іноземні мови вчу
Приспів
Ведучий 1. Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито "вторинність” української мови, ретельно приховуючи від нас величезний масив української писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть.
Ведучий 2. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Ведучий 3. Наша українська мова належить до найбагатших мов світу. Багато зробили для її вдосконалення визнані представники Народу, освічені люди різних часів - письменники, вчені, видавці ... Ми з вами одержали у спадщину багату, розвинену, гнучку українську літературну мову. Нею можна висловлювати все: від найскладніших і найновіших термінів до різноманітних відтінків людських почуттів. Чи знаєте ви скількома словами обходитесь у своєму житті?
Ведучий 1. Вчені підрахували, що звичайна людина вживає а середньому до 4 тис. слів. О.С.Пушкін і Т.Г.Шевченко використовували близько 20 тис, слів. В 11-ти томному "Словнику української мови" зареєстровано понад 135 тис. слів, але це лише загальновживані слова.
Ведучий 2.
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.
Ведучий 3. А зараз ми перевіримо як ви знаєте українську мову. Правило гри – постав вірно наголос. Виграє той, хто дасть більше вірних відповідей.
адже аргумент батьківський айва астроном богатир бешкет соломинка статуя байдуже чотирнадцять простий виходячи столяр горілиць документ циган громадський двоскладовий олень тенор гуртожиток кілометр дрова дочка множина вершник жаданий апельсинчик відгомін жадоба безпредметний вірші безпринципний вчення живопис бюлетень завдання
Ведучий 1. До ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови. Спробуємо дібрати слово у вірші про мову.
Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову (знати).
А щоб вміти говорити, треба рідну мову (вчити).
Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без (мови).
Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла (світанкова)
І дзвенить щодня і в свята, бо вона така (багата).
І така джерельно чиста наша мова (промениста)
Чарівна і калинова наша мова (веселкова).
В ній такі слова чудові, хліб і сіль (на рушникові)
В ній в віках батьки і діти, як без мови в світі (жити)
Понад світом хай лунає, хай ніхто (не забуває)
Рідну мову українську, мудру, щедру, (материнську)
Своєї мови не цурайтесь, ні в грізні, ні в щасливі дні.
Любіть її завжди, пишайтесь, хай будуть долі в вас ясні.
Ведучий 2. Всього на землі налічується, за одними даними, приблизно 5 тис. мов, за іншими — близько 3 тисяч. Ними розмовляє далеко не однакова кількість людей. Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік.
Ведучий 3.
Учи, дитино, рідну мову,
Гордися нею і лелій,
А зрадити голубоньку чудову
Ти навіть в думці не посмій.
Молися нею юними устами
Вона твоя, як серце і душа.
Вона від прадіда, від тата і від мами,
Вона – Шевченкова, Франка і Куліша.
Люби її, як матінку й природу,
Горнись до неї – ти ж бо її син!
Вона – безсмертя рідного народу,
Могутній, вічний України дзвін.
Ведучий 1. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо та примножуймо красу рідної мови.
Ведучий 2. Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра, миру , світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.
«Клятва» О.Забужко
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, -
бо ж єдина – так, як мати, -
мова в кожного із нас!
Пісня «Мова єднання»
Синє небо над горою, найчарівніше з усіх
ти під ним відчуєш волю і дитячий спогад свій.
Як побачиш синє море, степ безкрайній в далині,
закохаєшся в дівочість української землі.
Приспів
Краща мова єднання це українська
Нам Україну народила,
Краща мова кохання це українська
Сила небес їй дала крила.
Ми талантами своїми і красою вразим всіх
Бог нам дав єдине щастя, а у злі нам жити гріх.
Не цураймося ніколи усім серцем полюбить.
Бо життя безкрайнє поле, все життя безкрайня мить.
Приспів
Програш
Приспів 2